CRS (Common Reporting Standart) - це загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, що передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між країнами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди CRS
В Україні Стандарт CRS фактично запрацював 1 липня 2023 року разом із набранням чинності Закону № 2970-IX, яким внесено зміни до Податкового кодексу України в частині імплементації автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

Щороку підзвітні фінансові установи, в яких у вас відкриті рахунки, збиратимуть інформацію і передаватимуть її до місцевих податкових органів. Податкові органи, у свою чергу, надсилатимуть звіти з інформацією до країни вашого податкового резидентства.
Простими словами це означає, що іноземні фінансові установи збиратимуть та передаватимуть інформацію в Україну по її резидентам. А українські фінансові установи виявлятимуть за результатами перевірки рахунки українців, у яких змінився податковий статус, тобто нерезидентів України, та передаватимуть їх до ДПС, яка, у свою чергу, передаватиме цю інформацію до податкових органів відповідних країн-партнерів.
А ще простіше - CRS не буде стосуватися тих фізичних осіб, які є податковими резидентами країн, де наприклад відкриті їх банківські рахунки (важливо, щоб банки саме так вас визначали).

Повний перелік країн-партнерів тут
Якщо вас цікавлять питання податкового резидентства та подвійного оподаткування у Німеччині та Франції, то ви можете придбати навчання у записі, яке містить відповіді на всі питання.
Також наразі ви можете залишити заявку на участь по таким країнам: Великобританія, Польща, Іспанія, щоб першими отримати найвигідніші умови.
Деталі за посиланням тут

●  депозитарні установи (ощадні та комерційні банки, кредитні спілки);● кастодіальні установи (кастодіальні банки, брокери, депозитарії);● інвестиційні компанії (фонди, управителі портфелями цінних паперів, інвестиційні трасти);● визначені страхові компанії

● накопичувальні та пенсійні рахунки, які підлягають пільговому оподаткуванню, діють аж до досягнення їхнім власником пенсійного віку та щорічні внески, за якими обмежені сумою у $50 000;● інші рахунки з пільговим режимом оподаткування;
термінові договори страхування життя, що діють до досягнення застрахованою особою 90-річного віку;● ЕСКРОУ-рахунки, що відкриваються для виконання судових рішень, для продажу чи здачі в оренду майна – як нерухомого, так і рухомого;● депозитні рахунки, які відкриваються при погашенні клієнтом заборгованості (наприклад, за кредитною карткою), якщо сума погашення перевищує розмір боргу.

До 30 вересня 2024 року Україна подає свій перший звіт за період з 1 липня по 31 грудня 2023 року по рахункам нерезидентів України, які:
● перевищують 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року або на 31 грудня 2023 року, ● відкриті після 1 липня 2023 року (незалежно від вартісного критерію рахунку).
Другий звіт, який Україна має надати до 30 вересня 2025 року, буде за період з 1 січня по 31 грудня 2024 року по всім рахункам нерезидентів України.

Як зазначено у п. 6, до 30 вересня 2025 року інформація буде передаватися за період з 1 січня по 31 грудня 2024 року, тобто за один звітний рік.
{ Згідно з п. 39-3.4.2 Податкового кодексу України для цілей CRS звітним періодом вважається попередній календарний рік }
Таким чином, твердження про те, що у 2025 році Україна прозвітує за 1,5 роки (з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2024 року) не відповідає закону.

1. Ідентифікація власника рахунку (ПІП, адреса, країна резидентства, ІПН тощо).2. Ідентифікація рахунку та фінансової установи (номер рахунку, назва та ідентифікаційний номер фінустанови).3. Фінансова активність на рахунку (баланс або вартість рахунку; виплачені або зараховані відсотки, дивіденди).
Відомості про рух коштів за рахунком передаватися не буде за Стандартом CRS!

У межах автоматичного обміну інформацією про фінрахунки Україна надаватиме інформацію лише щодо податкових нерезидентів України.
Однак якщо банк при здійсненні належної перевірки ідентифікує ваш рахунок як підзвітний, тобто такий, що підлягає автоматичному обміну, то тоді така інформація буде включена до звіту CRS.
Податкове резидентство для цілей ідентифікації банком рахунку як підзвітного не тотожне податковому резидентству за Податковим кодексом України.

За Стандартом CRS алгоритм належної перевірки наступний:
● тест адреси постійного місця проживання;● перевірка рахунку на наявність ознак приналежності (телефон, поштова адреса, електронна пошта тощо);● процедура уточнення податкового статусу – у разі виявлення приналежності рахунку до кількох юрисдикцій (шляхом заповнення документа самооцінки CRS).
Якщо за результатами отримання від клієнта документа самооцінки CRS сумніви банку не усуваються, то за Податковим кодексом України банк має право звітувати про такий рахунок.
Таким чином, належна перевірка рахунків досить субʼєктивна справа банків.
Непоодинокі є питання: «А як можна дізнатися, чи визнав український банк мій рахунок підзвітним?»На жаль, закон не визначає такий обовʼязок для підзвітних фінансових установ, тож вони не зобовʼязані повідомляти клієнтів.
При перевірці банк буде у першу чергу звертати увагу на наявну у нього інформацію по конкретному клієнту. Як свідчить практика, немаловажливим є, де саме використовується рахунок.

За Стандартом CRS не ДПС, а саме банки як підзвітні фінустанови зобов'язані здійснити належну перевірку рахунків клієнтів і встановити, які з цих рахунків є підзвітними. Отримавши звіти від банків, ДПС не аналізує інформацію, тобто не перевіряє є ви резидентом чи не є резидентом України. Задача ДПС консолідувати всю інформацію і далі вже обмінятися звітами з країнами-партнерами.

Ні, напряму до банків такі запити не можуть надходити.
Проте окрім CRS давно існує інший спосіб обміну податковою інформацією між податковими органами - за спеціальним запитом (EOIR). У межах цього обміну спеціальний запит надсилається щодо конкретного платника податків у межах визначеного у країні строку давності.
Підставою для надіслання такого запиту може бути, зокрема, інформація, отримана за CRS у якомусь звітному пероді.
Отримавши спеціальний запит від іноземного податкового органу ДПС надсилає запит до банків і тоді банки надають всю запитувану інформацію щодо руху коштів по рахункам.

Відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України, ДПС не може використати інформацію, отриману при автоматичному обміні за Стандартом CRS, щоб ініціювати перевірку та донарахувати податки, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа – громадянин України, не перевищує еквівалент 250 000 дол. США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні.

Інформація, яку можуть отримати податкові органи внаслідок автоматичного обміну за Стандартом CRS, може слугувати підставою для ініціації податкової перевірки залежно від оцінки вашої податкової історії та співставлення отриманих даних із наявною у податкових органів інформацією.
Ризик такого сценарію полягає в тому, що якщо буде все ж таки призначена перевірка, то потрапити туди може не лише звітний період, за який надійшла інформація за CRS, але і минулі періоди у межах строку давності.

1. Зробити аудит ваших банківських та інших фінансових рахунків, які можуть підлягати перевірці за Стандартом CRS на предмет того, як визначає вас підзвітна фінансова установа.
2. Повідомити підзвітну фінустанову у випадку зміни вашого податкового статусу.
3. Перевірити наявність достатніх документів, які підтверджують походження коштів на рахунках підзвітних фінустанов.
4. Визначитися, в якій країні ви маєте податкові зобов'язання та проаналізувати ризики надходження до цих країн інформації про ваші фінансові рахунки.
5. У разі наявності високого ризику обміну даними по вашим фінансовим рахункам прийняти рішення щодо декларування доходу у відповідній країні або побудови стратегії захисту перед податковим органом та доведення відсутності обов'язку оподатковувати дохід.